Міністерство освіти та науки України
НУ «Львівська політехніка»
Кафедра АСУ
Звіт по IP-адресації
з комп’ютерних мереж
Вступ
Якщо комп’ютер підключений до мережі, то повинен існувати спосіб обмінюватися даними з іншими машинами. Причому цей спосіб обміну повинен бути єдиним для всіх комп’ютерів в мережі, щоб не виникало плутанин при передачі інформації. Набір правил, по яким інформація передається від власника до споживача, називається протоколом. Строго кажучи, протоколів існує багато. Той з них, що дозволяє ідентифікувати кожен пристрій – це Internet Protocol, який входить до сімейства протоколів TCP/IP.
Кожен вузол TCP/IP ідентифікується логічною IP-адресою. Кожна IP-адреса ідентифікує місцезнаходження вузла в мережі точно так само, як звичайна адреса позначає будинок на вулиці міста.
Діє четверта версія протоколу, при якому у відповідності з 32-розрядним регістром комп’ютера IP-адреса має довжину 32 біти або 4 октети. Нотація с символом крапки спрощує читання та запис адрес. Кожен октет (8 біт) адреси перетворюється в десяткове число і крапкою відділяється від інших. IP-адреса складається з чотирьох груп цифр, розділеними крапками, які називаються десяткові нотації, наприклад: 212.108.98.160
Адреса складається з двох частин – адреси мережі і адреси машини. Адреса мережі ідентифікує мережу, до якої підключений комп’ютер, а локальна адреса визначає окрему машину всередині ціеї мережі.
Адреса мережі позначає один мережевий сегмент в більш великій об’єднаній мережі (мережі мереж), яка використовує протокол TCP/IP. IP-адреса всіх систем, що підключені до одної мережі, мають один і той самий ідентифікатор мережі. Цей ідентифікатор також використовується для унікального позначення кожної мережі в більшій об’єднаній мережі.
Ідентифікатор вузла(адреса вузла), визначає вузол TCP/IP(робочу станцію, сервер, маршрутизатор чи інший TCP/IP пристрій) в межах кожної мережі. Ідентифікатор вузла унікальним чином позначає систему в тому сегменті мережі, до якої вона підключена.
Ось приклад 32-бітної адреси:
10000011 01101011 00010000 11001000
Ця адреса ділиться на чотири 8-бітних октета. Октети представляються в десятковій системі числення і розділяються точками. Таким чином, вищезаписана адреса в точково-десятковій нотації виглядає так: 131.107.16.200
На наступному малюнку показаний приклад IP-адреси(131.107.16.200), розділеної на ідентифікатор мережі та ідентифікатор вузла. Частина, яка відповідає ідентифікатору мережі (131.107), в даному випадку оприділяється першими двома октетами IP-адреси. Частина, що задає ідентифікатор вузла(16.200), позначаються останніми двома октетами IP-адреси.
Зауваження:
Оскільки IP-адреси служать для ідентифікації пристроїв в мережі, то кожному пристрою в мережі повинна бути назначена унікальна IP-адреса.
Багато комп’ютерів мають лише одну мережеву карту, тому їм потрібна лише одна IP-адреса. Якщо ж в комп’ютері встановлено декілька мережевих карт, то кожній з них повинна бути назначена своя IP-адреса.
Типи адрес
Існує три типи адрес:
Фізична (MAC-адреса).
Локальна адреса вузла, яка оприділяється технологією, з допомогою якої побудована окрема мережа, в яку входить даний вузол. Для вузлів, що входять в локальні мережі – це MAC-адреса мережевого адаптера або порта маршрутизатора, наприклад, 11-А0-17-3D-BC-01. Ці адреси назначаються виробниками обладнання і являються унікальними адресами, так як управляються централізовано. Для всіх існуючих технологій локальних мереж MAC-адреса має формат 6 байт: старші 3 байти призначаються унікальним чином самим виробником. Для вузлів, які входять в глобальні мережі, такі як Х.25 або frame relay, локальна адреса призначається адміністратором глобальної мережі.
Мережева (IP-адреса).
IP-адреса використовується на мережевому рівні.
Символьна (DNS-ім’я).
Символьний ідентифікатор-ім’я, наприклад, SERV1.IBM.COM. Ця адреса назначається адміністратором і складається з декількох частин, наприклад, імені машини, імені організації, імені домену. Така адреса, що також називається ...
